DOI: https://doi.org/10.20998/%x

Умови зниження температури різання при внутрішньому шліфуванні

Alexander Serhieiev

Анотація


Проведено теоретичний аналіз можливості зменшення температури різання при внутрішньому шліфуванні. Встановлено, що збільшення довжини дуги контакту шліфувального круга з оброблюваною деталлю є важливим фактором зменшення температури різання й, відповідно, підвищення якості та продуктивності обробки. Ефект досягається в результаті збільшення швидкості деталі. При цьому глибина шліфування може залишатися незмінною, тоді як в традиційних схемах багатопрохідного шліфування збільшення швидкості деталі пов'язано зі зменшенням глибини шліфування при заданій продуктивності обробки. Цим показано, що за рахунок збільшення довжини дуги контакту шліфувального круга з оброблюваною деталлю можна одночасно досягати зменшення температури різання і збільшення продуктивності обробки. Практичною реалізацією отриманого рішення є запропонований метод внутрішнього шліфування, в якому вісь обертання шліфувального круга з індивідуальним приводом встановлюється перпендикулярно осі обертання оброблюваного отвору. Для зниження інтенсивності тертя в зоні шліфування запропоновано обробку здійснювати кругами з м'якою основою, наприклад, м'яким повстяним (фетровим) кругом з наклеєним шаром абразивного порошку 63С 20П. Цей круг одночасно дозволяє зменшити шорсткість поверхні та температуру різання, що має велике теоретичне і практичне значення при фінішній обробці отворів в пневмо- і гідроциліндрах. Проведені дослідження показали, що застосування запропонованого методу внутрішнього шліфування дозволяє підвищити якість та продуктивність за рахунок зниження теплової напруженості процесу різання. Встановлено, що на оброблюваних поверхнях відсутні температурні дефекти.


Ключові слова


Якість та продуктивність обробки, отвір, що обробляється, м'який повстяний круг, абразивний порошок, темпера-турні дефекти, шорсткість поверхні.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Yakimov A. V. Preryvistoye shlifovaniye [Intermittent grinding]. – Kiyev–Odessa, Izd. ob"yed. "Vishcha shkola". 175 s. (1986).

Zakharenko I. P.. Shepelev A. A. Almaznaya zatochka tverdosplavnogo instrumenta sovmestno so stal'noy derzhavkoy [Diamond sharpening of carbide tools together with a steel holder]. Kiyev, Naukova dumka. 219 s. (1976).

Rybitskiy V. A. Almaznoye shlifovaniye tverdykh splavov [Diamond grinding of hard alloys]. Kiyev, Naukova dumka. 223 s. (1980).

Novikov F.V., Zhovtobryukh V.A., Andilakhay A.A., Novikov D.F., Polyanskiy V. I. Sovremennyye tekhnologii i tekhnicheskoye perevooruzheniye predpriyatiy [Modern technologies and technical re-equipment of enterprises]: monografiya. Dnepr, LIRA. 400 p. (2018).

Sergeyev A. S. Vysokoeffektivnaya tekhnologiya vnutrennego shlifovaniya otverstiy v pnevmo- i gidrotsilindrakh [Highly efficient internal grinding of holes in pneumatic and hydraulic cylinders] / Resursozberezhennya ta enerhoefektyvnistʹ protsesiv i obladnannya obrobky tyskom u mashynobuduvanni ta metalurhiyi [Resource saving and energy efficiency of processes and equipment of pressure treatment in mechanical engineering and metallurgy]: materialy

ХI Mizhnarodnoyi naukovo-tekhnichnoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 90-richchyu zasnuvannya kafedry obrobky metaliv tyskom. – Kharkiv: NTU «KHPI». 144-145 (2019).

Sipaylov V. A. Teplovyye protsessy pri shlifovanii i upravleniye kachestvom poverkhnosti [Thermal processes during grinding and surface quality control]. Moskva, Mashinostroyeniye. 166 с. (1978).

Novikov F. V., Andilakhay A. A., Serhieiev А. S. Usloviya umen'sheniya sherokhovatosti poverkhnosti pri finishnoy abrazivnoy obrabotke otverstiy v tsilindrakh [Conditions for reducing surface roughness during finish abrasive treatment of holes in cylinders] / Inzhener-mekhanik: Respublikanskiy mezhotraslevoy proizvodstvenno-prakticheskiy zhurnal [Mechanical Engineer: Republican Intersectoral Production and Practice Journal]. 3(84), Belarus, Minsk. 26–27 (2019)/




ISSN 2079-004Х Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Технологiї в машинобудуваннi