ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИХОДЖУВАННЯ ПРИ ШЛІФУВАННІ В РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ

Автор(и)

  • Михайло Сергійович Степанов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-2224-6509
  • Петро Іванович Літовченко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-4483-597X
  • Марина Сергіївна Іванова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-0848-6805
  • Леонід Володимирович Ходаков Харківське верстатобудівне виробниче об'єднання, Україна https://orcid.org/0009-0001-0752-7150
  • Магомедємін Ісамагомедович Гасанов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-2161-2386
  • Олександр Віталійович Руднєв Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-4091-6748

DOI:

https://doi.org/10.20998/2079-004X.2025.2(12).21

Ключові слова:

виходжування, стала часу, кількість ходів стола, час виходжування, сила різання, режим різання, швидкість шліфувального круга, швидкість знімання матеріалу

Анотація

Процес виходжування при круглому шліфуванні забезпечує мінімізацію залишкових напружень в обробленому матеріалі та поліпшення якості поверхні, особливо при обробці матеріалів з високою твердістю, оскільки знижується ймовірність появи мікротріщин та покращується шорсткість і мікроструктура поверхні. При цьому ефективність процесу виходжування залежить від різних факторів: режиму різання, розмірів заготовки, тривалості процесу, ріжучої здатності круга, швидкості знімання матеріалу та ін. В статті наведено результати численних експериментальних досліджень запропоновано математичні залежності для розрахунку сталої часу шліфування та кількості ходів стола, що дозволяє закінчувати обробку заготовок зі строго визначеною швидкістю знімання матеріалу, забезпечує мінімальне розсіювання точності розмірів партії деталей, що обробляються. На основі експериментальних досліджень виконано оцінювання адекватності отриманих залежностей реальному процесу шліфування, при якому встановлено високу збіжність розрахункових і експериментальних величин. Відхилення миттєвих значень досліджуваних параметрів від середнього значення не перевищувало 10%. Наводяться також результати експериментальних досліджень по визначенню впливу часу виходжування на досяжну шорсткість поверхні шліфованої деталі при торцекруглому шліфуванні. Встановлено, що при збільшенні часу шліфування спостерігається зниження шорсткості, причому цей характер змінення шорсткості є справедливим для всіх досліджуваних швидкостей шліфувального круга. Визначено точний момент часу закінчення процесу виходжування, що сприяє отриманню оптимальної якості обробленої поверхні. Отримані розрахункові залежності рекомендуються для використання при проєктуванні автоматизованих систем механічної обробки деталей шліфуванням.

Біографії авторів

Михайло Сергійович Степанов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, професор, професор кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів

Петро Іванович Літовченко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент, старший науковий співробітник кафедри інтегрованих технологій машинобудування ім. М.Ф. Семка

Марина Сергіївна Іванова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів

Леонід Володимирович Ходаков, Харківське верстатобудівне виробниче об'єднання

Завідувач лабораторією шліфування експериментального відділу дослідно-конструкторського бюро шліфувальних верстатів

Магомедємін Ісамагомедович Гасанов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, професор, кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів

Олександр Віталійович Руднєв, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник кафедри інтегрованих технологій машинобудування ім. М.Ф.Семка

Посилання

Tönshoff H.K., Peters J., Inasaki I., Paul T. Modelling and Simulation of Grinding Processes // CIRP Annals Manufacturing Technology, 1992. – Vol. 41, Issue 2. – Pp. 677-688. https://doi.org/10.1016/S0007-8506(07)63254-5.

Alves J. A. C., Fernandes U. de B.; Diniz A. E., Bianchi, E. C., de Aguiar P. R., Canarim R. C. Analysis of the Influence of Sparkout Time on Grinding Using Several Lubrication/Cooling Methods // Journal of the Brazilian Society of Mechanical Sciences and Engineering, 2009. – Vol. 31 (№ 1). – Pp. 47-51.

Chiu N., Malkin S. Computer Simulation for Cylindrical Plunge Grinding // CIRP Annals Manufacturing Technology, 1993. – Vol. 42, Issue 1, Pp. 383-387. https://doi.org/10.1016/S0007-8506(07)62467-6.

Novikov F. V. Optymalni rishennia v tekhnolohiiakh mekhanichnoi obrobky [Elektronnyi resurs] : monohrafiia / F. V. Novikov. – Dnipro : LIRA, 2024. – 360 p.

Kim, J., Lee, Y. A study on the spark‐out in precision grinding by simulation. Journal of the Chinese Institute of Engineers, 1994. – Vol. 17 (3), – Pp. – 347-356. https://doi.org/10.1080/02533839.1994.9677598.

Lee Yo-J., Kim J-Du. A study of characteristics of grinding by spark-out // The Korean Society of Automotive Engineers, 1993. – Vol. 15, Issue 3. – Pp. 120-125.

Hashimoto, F. The Design of an Infeed Cylindrical Grinding Cycle // Inventions, 2020 – Vol. 5 (№ 46), – Pp. 1-22. https://doi.org/10.3390/inventions5030046.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-07